Анархо-примітивізм і анархістська критика

 
 

Анархо-примітивізм і анархістська критика




Анархо-примітивізм і анархістська критика

ahapxia
September 1st, 16:10

Написав semixhalf
27.08.2010

Що таке примітивізм? Вікипедія дає нам таке означення: "Анархо-примітивізм — це анархістська критика джерел і досягів цивілізації". На мій погляд це досить точна характеристика цієї досить молодої течії анархізму (якщо починати відлік з моменту публикацій творів марксиста Фреда Перельмана).

Анархо-примітивізм, попри свій молодий вік, уже встиг знайти велику кількість як прихильників, так і супротивників (у тому числі серед анархістської спільноти). Поряд із численними статтями анархо-примітивістської тематики постійно з'являються різні статті анархістів анти-примітивістської тематики.
Анархо-примітивізму дорікають у всьому: у вжитку сьогочасних засобів обміну інформацією і просто сьогочасніх технольогій, в голоді, яким страждатимуть люди в "примітивістській утопії", і навіть у фаwuсtському прагненні геноциду 99% людства.

Зупинімося поки на останньому пункті. Анархо-синдикаліст Ендрю Флуд у своїй статті "Цивілізація, примітивізм і анархізм" пише таке: "більшість примітивістів визнають, що той первісний світ, до якого вони прагнуть, викличе 'масовий вимор (людства)". І хто ж ці більшість примітивістів? Ендрю наводить декілька отаких джерел: Міс Ен Тропі (Miss Ann Thropy) (одна з тих, що були членами Earth First! - не анархістка й навіть не примітивістка), невідомий автор FAQ з примітивізму (можливо анархіст), Дерик Дженсен (Derrick Jensen) (не анархіст і звичайно, не примітивіст) і Coalition Against Civilization (єдині примітивісти в даному списку) - як ми бачимо в даному списку з 4 людейгруп тільки одна група є примітивістською. Деякі автори статі подібного зразка примудряються назвати примітивістом Пола Пота. Але як ми все чудово розуміємо, існує величезна ріжниця між стверджуванням того, що неіндустрійне життя зажадає низької густини населення, й закликами до геноциду. Щоб дискредитувати анархізм, завжди можна знайти безліч маргінальних авторів і видати їх за представників різних течій анархізму, але такий підхід дуже популістський.

Питання про те, як прогодувати все поточне населення плянети в умовах неіндустрійного світу, на відміну від попереднього є досить серйозним і важливим. Але як правильно помітив Ловренс Ярах (Lawrence Jarach ) його варто дещо змінити - чи зможе якийсь анархіст прогодувати 7 мільярдів населення? Чи є хоча б у однієї з анархістських течій стрункий план того як змінити або створити систему продовольства, що змогла б прогодувати все населення плянети. Таку систему, що б була позбавлена всіх проблем сьогоднішньої системи продуктового забеспечения, коли розвинуті країни споживають величезну кількість їжі, тоді як инші неіндустрійні країни страждають від недоїдання й голоду. Тому це питання варто винести на обсяжніше коло обговорення, не звужуючи його тільки примітивізмом.

Коли ми говоримо про вжиток серед примітивістів сьогочасніх технольогій, ми повинні розуміти, що не всі примітивісти проти технольогій. Багато 'примітивних' спільнот так чи так використовують певні технольогії. Також усі повинні розуміти, що не можна просто втекти жити в ліси, печери, просто повернутися до примітивного життя поза містомселом, бо, як ми бачимо, цивілізація не може спокійно співіснувати поряд з нецивілізованим світом і прикладів цього сила-силенна: вирубують амазонські і багато инших лісів, що живлять безліч різноманітних унікальних культур, бушменам уряд країни забороняє доступ до джерел води, які вони використовували ще тоді, коли не існувало сучасної політичної карти світу...
Хочеться торкнутися питання так званої 'примітивістської утопії', примітивістської програми. Її нема. Якийсь мисливсько-збиральний, приміивітський рай (часто мальований у зовсім не примітивістів) сьогодні не можливий [ чому? ред.]. І не тільки тому що цивілізація просто своєю природою не дуже позитивно ставиться до таких явищ [ ну то й що? ред. ], але є ще безліч инших причин: нас дуже багато, ми дуже відчужені, ту ж атомну енергетику (та і годі) вже просто так не закинеш [ чому? ред ].

Тому й безліч примітивістських теоретиків (у тому числі, й товариш Джон Зерзан, що популярний в СНД) не говорять ні про яку програму досягти світлого майбутнього. Скажу більше, коли Зерзан і його товариші критикують мову, технольогію, число - це не означає, що нам час припинити писати, користуватися знаряддями праці й лічити, також як і слова про дивне життя стародавніх людей не означають, що нам час кинути все й перебратися жити в лісах, печерах і землянках. На мій погляд, у всього примітивістського руху є одне величезне й дуже важливе послання: "инший світ існує, він існує мало не з самого початку історії людини розумної"... На базі зістави цивілізованого способу життя й мислення з цим "примітивним світом" примітивістська теорія вибудовує чудовий апарат критики цивілізації та суспільства.

http://livasprava.info/content/view/2303/1/

Від редакції: дуже тішить, що автор подав досить прихильні думки щодо примітивізму. Але більшість його критичних зауважень про перепони на шляху до примітивного життя лежать не в технольогічній, а в психольогічній площині.


Создан 03 сен 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником